- покараний
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до покарати. || пока́рано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. пока́раний, -ного, ч. Той, на кого наклали кару.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
покараний
Смотреть что такое "покараний" в других словарях:
покараний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
засланець — нця, ч., заст. Той, хто покараний засланням, перебував на засланні … Український тлумачний словник
лаокоон — а, ч., міф. Троянський жрець, який, всупереч волі богів, радив троянцям не затягати в місто дерев яного коня, за що і був ними покараний … Український тлумачний словник
політичний — а, е. 1) Який базується на політиці (у 1 знач.). || Пов язаний з політикою, з питаннями політики. || Пов язаний з проведенням політики у життя. •• Політи/чна осві/та а) масова політвиховна робота серед дорослого населення; б) в СРСР у 20 30 х рр … Український тлумачний словник
Сізіф — сісі/ф, а, ч. У давньогрецькій міфології – цар, покараний за образу богів тим, що вічно мусив викочувати на гору великий камінь, який щоразу скочувався вниз … Український тлумачний словник
суд — у і заст. а/, ч. 1) Державний орган, який розглядає цивільні, кримінальні та деякі адміністративні справи. || Приміщення для судових засідань. || збірн. Судді. Позивати в суд. •• Арбітра/жний суд незалежний орган правосуддя у розв язанні… … Український тлумачний словник
оштрафуваний — на, не, Ол. Покараний, оштрафований … Словник лемківскої говірки
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
